Очікує на перевірку

Вербова дощечка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вербова дощечка — давня весняна гра, яку іноді називають також «Жук» або «Жучок», див. також «Воротар».

Вербова дощечка заступає кладку чи міст, що ним дівчина переходить символічно з дівочого життя до життя замужнього[1]. Потебня здогадується, що в основі цього значення («міст») лежить ще давніше, міфологічне значення — неба, що по ньому ходить сонце.

Гра ця така: дівчата стають у два ряди, лицем одна до одної, беруться з тою, що навпроти, за руки і творять таким чином «дощечку», по якій і пускають дівчину-підлітка. У Галичині подібні пісні співають при кривому танку:

Вербова дощечка, вербова дощечка,
Ходить по ній Настечка,
На всі боки леліє,
Звідки милий над'їде…

Фольклорист Потебня думає, що в цій пісні слово «леліє» вжито не випадково, бо в її двозначному змислі — світити й дивитися — воно нагадує веснянки, в яких «леліє» верба—сонце. Саме тому й співається про «вербову», а не яку іншу дощечку[2].

Текст

[ред. | ред. код]
А вербовая дощечка, дощечка,

Тамъ ходила Настечка, Настечка,

Та цебромъ воду носила, носила,

Дібровоньку гасила, гасила.

Кілько у цебрі водиці, водиці,

Тілько дівкамъ правдиці, правдиці;

Кілько у цебрі дірочокъ, дірочокъ,

Тілько дівкамъ болячокъ, болячокъ.

Що ступлю, то улуплю...

Навару я каши.

Що у тій каши?

Хто іі буде істи?

Дівочки, дівочки.

А вербовая дощечка, дощечка;.

Тамъ ходила Настечка, Настечка;

Решетомъ воду носила, носила,

Дібровоньку гасила, гасила.

Кілько у решеті водиці, водиці,

Тілько парубкамъ правдиці, правдиці.

Кілько у решеті дірочокъ, дірочокъ,

Тілько парубкамъ болячокъ, болячокъ.

Що ступлю, то улуплю...

Навару я каши.

Що у тій каши?

Червяки, червяки,

Хто іі буде істи?

Парубки, парубки,

А вербовая дощечка, дощечка,

Тамъ ходила Настечка, Настечка... [3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Потебня
  2. Филологический Вестник. — Варшава, 1883, І, с. 99-100
  3. Труды Этнографическо-статистической экспедиціи в Западно-Русскій край, снаряженной Императорским Русским географическим обществом (Юго-Западный отдѣл): Народный дневник, ст. 81

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]